ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ

Н. В. Хмелевська; В. О. Гарматюк

doi:10.33766/2524-0323.90.118-122

Н. В. Хмелевська кандидат юридичних наук, адвокат, доцент кафедри кримінального права та процесу Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова
В. О. Гарматюк аспірант Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, головний державний ревізор-інспектор відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Хмельницькій області

DOI: https://doi.org/10.33766/2524-0323.90.118-122

Ключові слова: правосуддя, кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, Європейський Суд з прав людини, практика ЄСПЛ, «плоди отруйного дерева», аналіз рішень.

Анотація

У статті досліджено окремі аспекти застосування практики Європейського Суду з прав людин и під час здійснення правосуддя в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів. Проаналізовано сучасні думки науковців щодо застосування практики Європейського Суду з прав людини під час здійснення правосуддя в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів. Досліджено авторські наукові підходи, які обґрунтовують висновок про те, що використання практики ЄСПЛ у кримінальному су-дочинстві України є обов’язковим. Визначено, що застосування практики Європейського Суду з прав людини під час здійснення правосуддя в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів прямо передбачено ч. 2 ст. 8 КПК України. Також доведено, що використання практики ЄСПЛ вітчизняними судами під час здійснення правосуддя в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів як мотивація виправдувальних вироків не завжди пов’язана з урахуванням практики ЄСПЛ щодо провокації вчинення злочину, а також засновується на використанні доктрини «плодів отруйного дерева» та «розумного сумніву».

Посилання

Антонов К. В., Івасишин Т. М. Практика Європейського суду з прав людини щодо визнання в суді допустимими доказами матеріалів контролю за вчиненням злочину. Право і суспільство. № 3 / 2019. С. 197-202. DOI https://doi.org/10.32842/2078-3736-2019-3-1-33.

Брич Л. П. Застосування практики Європейського суду з прав людини як джерела права для оцінки допустимості та достовірності доказів у кримінальних провадженнях в Україні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. 2016. Вип. 2. С. 253-266.

Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 грудні 2019 року. Справа № 164/973/18. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86663619.

Вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2018 року. Справа № 751/6010/18 URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86025616.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 25 лютого 2020 року. Справа № 287/337/18-к URL:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87801772.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2020 року. Справа № 712/10986/13-к URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89254805.

Дроздов О. М. Актуальні питання заборони провокації злочину (за матеріалами практики ЄСПЛ). Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали постійного діючого наук.-практ. семінару (м. Харків, 27 трав. 2016 р.). Харків, 2016. Вип. 7. С. 246–256.

Дудоров О. О. Кримінально-правові аспекти провокації підкупу. Юрид. наук. електронний журн. 2016. № 1. С. 79-85. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2016/23.pdf.

Кимлик Н. В., Кимлик Р. В. Розслідування корупційних кримінальних правопорушень в аспекті дотримання прав людини і громадянина. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2017. Вип. 1. С. 98-103.

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Лошицький М. В., Дрозд О. Ю. Рішення Європейського суду з прав людини як перспектива боротьби з адміністративними корупційними правопорушеннями. Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія": зб. наук. праць/редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.), В. М. Дрьомін (заст. голов. ред), Ю. П. Аленін [та ін]; відп. за вип. В. М. Дрьомін; МОН України, НУ "ОЮА". Одеса: Юрид. л-ра, 2014. Т. 14. С. 70-77.

Погорецький М. А. Застосування провокації в ході негласних розслідувань: питання правомірності. Вісник кримінального судочинства. 2016. № 1. С. 33-42.

Тертишник В. М. Проблеми сучасного кримінального судочинства. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 4. 2019. С. 207-213. DOI https://doi.org/10.15421/391944.

Шульгін С. О. Провокація (підбурювання) особи на вчинення злочину працівниками правоохоронного органу як підстава для закриття кримінального провадження або постановлення виправдувального вироку. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 1. С. 96-102.