ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НЕГЛАСНОГО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ПОШТОВИХ ВІДПРАВЛЕНЬ

  • І. М. Жовтенко наукова співробітниця Національної академії Служби безпеки України (м. Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0001-7785-2170
  • I. П. Богініч кандидат технічних наук, доцент кафедри «Оперативно-технічні заходи» Національної академії Служби безпеки України (м. Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0001-7285-7458
Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, перлюстрація кореспонденції, негласне отримання інформації, втручання у приватне спілкування, поштові відправлення (кореспонденція), приватне листування, політичний контроль, органи державної безпеки, накладення арешту, огляд і виїмка кореспонденції.

Анотація

У статті подано ретроспективний огляд розвитку негласного отримання інформації з поштових відправлень, який вдосконалювався відповідно до потреб суспільства та науково-технічного прогресу. Володіння інформацією, отриманою з поштових відправлень, давало окремим високопосадовцям, урядовим установам i державним організаціям суттєві переваги в економічній, дипломатичній, політичній, воєнній i науковій сферах. Авторами розглядаються окремі історичні періоди становлення огляду кореспонденції відповідно до існування різних політично-суспільних формацій. Надаються приклади існування зазначеного огляду в стародавню епоху, у тому числі за часів Древньої Греції, створення та існування європейських держав i російської імперії, органів безпеки радянського режиму, який на той час діяв в Україні. У наведені історичні періоди негласне отримання інформації з поштових відправлень проводилося відповідно до закритих циркулярів і таємних інструкцій, що обмежувало права і свободи громадянина.  У статті значна увага приділена розгляду термінів, пов’язаних з оглядом поштової кореспонденції, – перлюстрація, «чорний кабінет» та воєнна цензура. З розвитком засобів поштового зв’язку вдосконалювалися форми й методи негласного зняття інформації в інтересах захисту державного устрою та його успішного функціонування. Авторами наводиться сучасна практика країн Західної Європи, у тому числі Німеччини, Австрії, Франції та Великої Британії щодо негласного отримання інформації з поштових відправлень. Крім того, зауважено, що на сьогодні для України розвиток системи ефективних демократичних інституцій, за допомогою яких реалізуються принципи і цінності держав-членів Європейського Союзу, нагальним є питання дотримання вимог міжнародних правових актів стосовно основних прав і свобод людини, до яких належить таємниця кореспонденції. Наголошено, що після отримання Україною незалежності огляд приватного листування може бути здійснений виключно відповідно до національного законодавства України, а саме з урахуванням положень чинної Конституції (стаття 31), Кримінального процесуального кодексу (статті 261, 262) та інших нормативно-правових актів.

 

Посилання

Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011490012/page#Text. (дата звернення: 31.10.2022).

Кримінальний процесуальний Кодекс України від 13.04.2012 (із змінами № 4651-VI). [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text. (дата звернення: 31.10.2022).

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 (із доповненнями). [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213512#Text. (дата звернення: 31.10.2022).

Бондар Ю. В. Арістотель і Олександр Великий: трансформація владою. Наукові праці МАУП. 2016. Вип. 48. С. 26-34. URL : http//nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup2016486. (дата звернення: 31.10.2022).

Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу: навчальний посібник. Львів : Світ, 2001. 199 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ, Ірпінь : ВТФ: «Перун», 2009. 1736 с.

Смолій В. А., Котляр М. Ф., Степанков В. С. Спеціальні служби України від найдавніших часів і до сьогодення: у 5-ти томах, Т. 1: Спецслужби України у IX – середині XVII ст. Наук. вид. Київ : Вид-во «Прометей», 2017. 246 с.

Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Київ : Наукова думка, 1990. Т. 1. 316 с.

Кирієнко О. Ю. Цензура в Україні. Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Нац. акад. наук. України. Київ : «Наукова думка», 2013. 688 с. URL : http://www.history.org.ua/termin=tsenzuravukrajini. (дата звернення: 31.10.2022).

Токар Н. В. Історія розвитку права на таємницю кореспонденції та причини його виникнення. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2015. № 18. Т. 1. С. 125-129.

Історія перлюстрації кореспонденції. [Електронний ресурс] URL : https://isfic.info/perl/mails01.htm. (дата звернення: 31.10.2022).

Крушинський В. Ю. Кромвель Олівер. Політична енциклопедія. Редкол. Ю. Левенець, Ю. Шаповал та ін. Київ : Парламентське видавництво. 2011. 375 с.

Антологія сиску: в 14 т. Відп. ред.: Ю. І. Римаренко, В. І. Кушерець. Київ: Знання України. 2005. Т. 1.: Документи та матеріали з кримінального сиску (1397-1918 р.р.). Упоряд.: Ю. І. Римаренко та ін. 596 с. [Електронний ресурс] URL : https://shron1.chtyvo.org.ua/Istoriia_Ukrainy_Naukovodopomizhnyi_bibliohr/za_2005_rik.pdf. (дата звернення: 31.10.2022).

Литвиненко В. А., Огороднік В. Ю. Відділи військової цензури та політичного контролю НКВС-НКДБ СРСР у Червоній армії та Військово-морському флоті. З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2014. № 1 (42). С. 97-343. URL : http://www.reabit.org.ua/magazine/2014. (дата звернення: 31.10.2022).

Юридична енциклопедія: в 6 т. Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. 2004. Т. 6 (Т-Я). 768 с.

Сідак В. С. Спеціальні служби України від найдавніших часів і до сьогодення: у 5-ти томах, Т. 2: Українські спецслужби доби національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Наук. вид. Київ : Вид-во «Прометей», 2017. 472 с.

Бабюх В. А. Становлення органів цензури в Україні в 1917 – на початку 1920-х років. «Історія України: маловідомі імена, події, факти»: зб. наук. стат. Нац. акад. наук. України. Київ. 2005. Вип. 30. С. 87-97.

Когут А. А. Матеріали перлюстрації кореспонденції за 1946 – 1949 роки як джерело для дослідження операції «Захід» (1947). Огляди джерел та документальні на риси. 2020. С. 155-172. [Електронний ресурс] URL : https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/AU-1_2020_155172_%D0%9A%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82.pdf. (дата звернення: 31.10.2022).

Багрій М. В., Луцик В. В. Процесуальні аспекти негласного отримання: вітчизняний та зарубіжний досвід: монографія. Харків : Право, 2017. 376 с.

Strafprozeβordnung (StPO). [Електронний ресурс] URL : http://www.gesetzeiminternet.de/bundesrecht/stpo/gesamt.pdf. (дата звернення: 31.10.2022).

Criminal procedure code of France. [Електронний ресурс] URL : http://www.legislationline.org/download/action/download/id/6382/file/France_CC_am2016_fr.prf. (дата звернення: 31.10.2022).

Strafprozeβordnung (StPO). Ӧsterreich. [Електронний ресурс] URL : http://www.jusline.at/Strafprozessord-nung_(StPO).html. (дата звернення: 31.10.2022).

Regulation of Investigatory Powers Act 2000. [Електронний ресурс] URL : http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2000/23/contents. (дата звернення: 31.10.2022).

Criminal Procedure and Investigations Act 1996. [Електронний ресурс] URL : https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploadsattachment_data/file/447967/codeofpracticeapprover. (дата звернення: 31.10.2022).

Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948. [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text. (дата звернення: 31.10.2022).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини). [Електронний ресурс] URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text. (дата звернення: 31.10.2022).

Мухін В. В., Штанько А. О. Державне втручання у приватне спілкування: процесуальні аспекти. Вісник Національної академії прокуратури України. 2014. № 1. Вип. 34. С. 90-97. [Електронний ресурс] URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnapu/2014_1_16/ (дата звернення: 31.10.2022).

Шевчук С. В. Судовий захист прав людини: практика Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції. 2-е вид., випр., доп. Київ: Реферат, 2007. 848 с. [Електронний ресурс] URL : https://scholar.google.com.ua/citationsview_op=view_citation&hl=ru&user=Rzy7TrEAAAAJ&citation_for_view=RzEAAAAJ:Tyk-4Ss8FVUC. (дата звернення: 31.10.2022).

Конституція (Основний закон) України, прийнята на п’ятій сесії Ради України від 28.06.1996 (із змінами і доповненнями). [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text. (дата звернення: 31.10. 2022).


Переглядів анотації: 13
Завантажень PDF: 9
Опубліковано
2022-12-22
Як цитувати
Жовтенко , І. М., & БогінічI. П. (2022). ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НЕГЛАСНОГО ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ПОШТОВИХ ВІДПРАВЛЕНЬ. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 4(100), 85-101. https://doi.org/10.33766/2524-0323.100.85-101
Розділ
Розділ II. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА