ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОЇ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА ОБЛІКУ ГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮДИНИ

  • Б. М. Гамалюк ., кандидат наук з державного управління, провідний юрисконсульт Івано-Франківського НДЕКЦ МВС (м. Івано-Франківськ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-0986-1259
  • І. Т. Ходирєва судовий експерт відділу біологічних досліджень та обліку Івано-Франківського НДЕКЦ МВС (м. Івано-Франківськ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-4318-7122
Ключові слова: судова експертиза, молекулярно-генетична експертиза, ДНК-аналіз, експертна діяльність, державне управління, докази та доказування.

Анотація

Статтю присвячено окремим питанням правового регулювання судової молекулярно-генетичної експертизи в сучасній доктрині процесуального права та питанням реєстрації і ведення обліку генетичних ознак людини в Україні. Проаналізовані думки науковців, які здійснювали дослідження у сфері використання спеціальних знань у юриспруденції. Наголошено, що українська доктрина процесуального права має орієнтуватися на успішні моделі розвинутих країн, використовувати новітні методики із проведення експертної діяльності в системі отримання доказів та доказування. ДНК-ідентифікація на сьогодні є одним із найбільш визнаних у світі способів точного встановлення особи. Судова молекулярно-генетична експертиза об’єктів біологічного походження людини в Україні здійснюється судовими експертами із використанням спеціальних знань у галузі молекулярної генетики та застосування методів ДНК-аналізу з метою встановлення фактів, що мають юридичне значення. До правових питань, які потребують державного регулювання, відповідно до нових потреб правоохоронної діяльності, можна віднести наступні це: гармонізація законодавства України у сфері судово-експертної діяльності до норм Європейського Союзу; прийняття окремого спеціального нормативного акту у формі закону стосовно обліку генетичних ознак людини в Україні; перегляд чинних норм права з приводу забору біологічного матеріалу для проведення експертиз; удосконалення механізмів захисту прав суб’єктів молекулярно-генетичної експертизи; створення правових механізмів щодо формування національних баз даних ДНК людини; перегляд порядку використання результатів, адаптація національних стандартів обліку та ведення баз даних ДНК людини до міжнародних; удосконалення інституційної системи управління тощо. Належне нормативне врегулювання інституту проведення молекулярно-генетичної експертизи та реєстрації геномної інформації людини в національній системі права збільшить ефективність у нагромадженні, реєстрації інформації до автоматизованої бази даних і значно посилить роботу судової системи та правоохоронних органів в частині розкриття злочинів, розшуку безвісно зниклих осіб, встановлення осіб невпізнаних трупів, ідентифікації жертв військових злочинів, ідентифікацію злочинців тощо.

Посилання

Інструкція з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України затвердженої наказом МВС від 17.07.2017 № 591. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1024-17#Text. (дата звернення: 10.06.2022).

Інструкція з організації функціонування криміналістичних обліків Експертної служби МВС України: затв. Наказом МВС України від 10.09.2009 № 390. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-09. (дата звернення: 10.06.2022).

Клименко Н. І. Загальна теорія судової експертології : монографія. Тернопіль. Видавництво «Крок», 2018. С. 262.

Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. Дата оновлення: 01.01. 2020. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. (дата звернення: 12.06.2022)

Матарикіна О. В. Судова молекулярно-генетична експертиза: актуальні питання ідентифікації осіб. 2018. № 3’2018. С. 66-69.

Мудрецька Г. В., Цикова О. В. Проблеми дослідження даних ДНК аналізу під час розслідування злочинів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2014. № 26. С. 246-249. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua.

Про державну реєстрацію геномної інформації людини: Проект Закону №4265 від 26.10.2020. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2pf3516=4265&skl=10. (дата звернення: 12.06.2022)

Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналі-стичних обліків експертної служби МВС: Наказ МВС від 10.09.2009 № 390. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-09#Text. (дата звернення: 12.06.2022).

Про затвердження переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз: Наказ Міністерства юстиції України від 30.07.2010 № 1722/5. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1722323-10#Text. (дата звернення: 12.06.2022)

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року "Про Стратегію забезпечення державної безпеки": Указ Президента України від 16.02.2022 № 56/2022. База даних «Законодавство України». ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/2022#Text (дата звернення: 12.06.2022).

Рішення Європейського суду з прав людини від 4 грудня 2008 (заява № 305 62/04, 30566/04) у справі «С. і Марпер проти Великої Британії». Рішення Європейського Суду з прав людини щодо захисту персональних даних : документи опубліковано в рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». 2019. С. 132. URL : https://rm.coe.int/168059920d.

Рішення Європейського суду з прав людини від 7 травня 2009 року (Скарга № 3451/05) у справі «Калачова проти Російської Федерації». Університет Міннесоти. Бібліотека по правам людини: вебсайт. URL : http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html. (дата звернення: 12.06.2022)

Степанюк Р. Л. Особливості призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розслідування вбивств. 2019. № 3. С. 174-180.

Степанюк Р. Л., Іонова В. В. Призначення Судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування: проблеми та шляхи вирішення. Вісник ЛДУВС ім. Е О. Дідоренка. 2020. Вип. 3 (91). С. 307-319.

Тіхонов С. В. Перспективи національної бази ДНК. Використання досягнень сучасної науки й техніки в розкритті злочинів : матеріали міжвідом. наук.-практ. круглого столу (Київ, 25 лют. 2021 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2021. С. 11-14. URL : https://www.naiau.kiev.ua/files/kafedru/ord/2021/ks-250221.pdf.

Щодо проекту Закону України реєстр. №4265 від 26.10.2020: Лист Міністерства юстиції №53072/2201-1-20/11.1.3 від 28.11.2020. URL : https://www.kmu.gov.ua/storage/app/bills_documents/document-2171120.pdf. (дата звернення: 12.06.2022)


Переглядів анотації: 34
Завантажень PDF: 41
Опубліковано
2022-06-30
Як цитувати
Гамалюк, Б. М., & Ходирєва , І. Т. (2022). ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОЇ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА ОБЛІКУ ГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК ЛЮДИНИ. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2(98), 190-201. https://doi.org/10.33766/2524-0323.98.190-201
Розділ
IV. ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ ТА ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ