Формування інституту негласних слідчих (розшукових) дій

  • Є. Д. Лук’янчиков доктор юридичних наук, професор, професор кафедри інформаційного права та права інтелектуальної власності Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м. Київ, Україна)
  • Б. Є. Лук’янчиков кандидат юридичних наук, доцент, головний науковий співробітник інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України (м. Київ, Україна)

Анотація

У статті проаналізовано нормативне регулювання інструментарію пізнавальної діяльності з розслідування кримінальних правопорушень. Розглянуто думки науковців щодо визначення слідчих дій і відмежування їх від інших процесуальних дій і засобів забезпечення кримінального провадження. Розкрито об’єктивні передумови закріплення в КПК України низки слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню.
Зроблено висновок про те, що запровадження інституту негласних слідчих (розшукових) дій є закономірним результатом розвитку кримінального процесуального законодавства, головна мета якого полягає в забезпеченні прав та інтересів обох сторін кримінального провадження.

Посилання

Солодков А. Забезпечення права на справедливий суд у кримінальному провадженні: окремі питання правозастосування. Право України. 2013. № 11. С. 55–62.

Дубинський А. Я. Вибрані праці. Київ : Центр учбової літератури, 2014. 430 с.

Погорецький М. А. Поняття, зміст та структура кримінального процесу: проблеми теорії та практики. Право України. 2013. №11. С. 42–54.

Ходанович В. О. Проведення негласних процесуальних дій за кримінально-процесуальним законодавством Німеччини, Швейцарії та Франції. Вісник Академії адвокатури України. Київ : ВЦ Академії адвокатури України, 2016. Т. 13. Число 3(37). С. 106–114.

Шумило М. Є. Поліційна і кримінально-процесуальна діяльність: на стику минулого і сучасного. Вісник Академії адвокатури України. Київ : Академія адвокатури України, 2015. Т. 12. Число 2(33). С. 223–234.

Шерудило В. О. Процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із втручанням у приватне спілкування: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2018. 20 с.

Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы. Київ : Наукова думка, 1984. 182 с.

Шумило М. Є. Оперативно-розшукові і слідчі дії: взаємозв’язок і розбіжність (гносеологічна і правова природа). Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (м. Київ, 07 жовтня, 2011 р.). Київ : ФОП Ліпкан О.С., 2011. С. 24–29.

Гольдберг Н. О. Гарантії забезпечення конституційних прав і свобод особи, що застосовуються при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Актуальні питання реформування правової системи: зб. матеріалів ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 24–25 червня 2016 р.). Луцьк : Вежа-Друк, 2016. С. 252–254.

Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.]. Київ : Знания Украины, 2006. Т. 1 : Уголовный сыск : документы и материалы (XI–нач. XX ст.). 612 с.

Тіщенко В. В. Вибрані твори. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2017. 436 с.


Переглядів анотації: 78
Завантажень PDF: 203
Опубліковано
2019-03-29
Як цитувати
Лук’янчиков, Є. Д., & Лук’янчиков, Б. Є. (2019). Формування інституту негласних слідчих (розшукових) дій. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 1(85), 147-155. https://doi.org/10.33766/2524-0323.85.147-155
Розділ
Розділ II. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА