Реформа місцевого самоврядування на території Буковини в другій половині ХІХ століття

  • Є. О. Бутирін кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та філософії права Одеського державного університету внутрішніх справ (м. Одеса, Україна) https://orcid.org/0000-0003-3915-4026
Ключові слова: крайовий сейм, магістрат, бургомістр, комісар, міське самоврядування, громада.

Анотація

У статті здійснено історико-правовий аналіз реформи місцевого самоврядування на території Буковини в другій половині ХІХ ст. Виділено, що невеликий розмір краю обумовив рішення Буковинського крайового сейму щодо скасування повітової ланки самоврядування, з яким погодився цісар, затвердивши його 31 грудня 1872 р. і розподіливши її повноваження між Крайовою управою Буковини та іншими органами влади. Громадська рада формувалася з 50 радців, обраних на чотири роки. Половина складу міської ради підлягала ротації кожні два роки. Перша половина радців, яка підлягала оновленню, визначалася жеребкуванням. Зазначено, що особа, яку обрали до складу ради, не мала права відмовитись від обрання під загрозою сплати штрафу в розмірі 100 гульденів. З’ясовано, що магістрат був адміністративним, виконавчим органом та покликаний виконувати всі постановлення громадської ради Чернівців. Саме магістрат розробляв проект міського бюджету, йому були підзвітні всі громадські каси та доброчинні заклади, під його наглядом та регулюванням знаходилася торгівельна діяльність у місті; він контролював надходження громадських прибутків, керував міською поліцією тощо. Зроблено висновки, що самостійність міського самоврядування Чернівців перебувала під щільним контролем як крайових, так і державних владних інституцій. Саме крайовий сейм через свій виділ постійно контролював стан міського господарства та добробут містян. Відбувався цей нагляд через поточне звітування міської влади перед крайовим виділом, а в разі необхідності, то й за допомогою спеціальних комісарів.

 

Посилання

R. A. Schulz's General Post- und Strassenkarte des Kronlandes Galizien und Lodomerien mit Auschwitz, Zator und Krakau; so wie des Kronlandes Bukowina. Wien: bei Artaria & Co, 1878. [in Austrian].

Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX–початку ХХ ст. Чернівці: Золоті литаври, 1999, 574 с.

Купчанко Г. Буковина и еи русскй жителй. Книжечка для народа с картою Буковины и многими образками. Въденъ: Книгопечатня Ф. Яспера в Въденъ,1895. 55 с.

Никифорак Н. В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774–1918 рр.). Чернівці: Рута, 2004. 384 с.

Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX–початку ХХ ст. Чернівці: Золоті литаври, 1999, 574 с.

Дроздовський Ґ. Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця / Перекл. з нім., передм. і прим. П. Рихла. Чернівці: Молодий буковинець, 2001. 256 с.

Kaiserliches Patent vom 05 März 1862. Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regie-rungsblatt für das Kaiserthum Österreich RGBI. № 18. Jahrgang 1862. IX. Stück. Wien: Aus der faizerlich-föniglichen Boz und Staatsbrucferei, 1862. 826 s.

Gesetz und Verordnungs Blatt für das Gerzogthum Bukowina Jahrgang 1863. VII Stück.

Kaiserliches Patent vom 05 März 1862. Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regie-rungsblatt für das Kaiserthum Österreich RGBI. № 18. § 22. Jahrgang 1862. IX. Stück. Wien: Aus der faizerlich-föniglichen Boz und Staatsbrucferei, 1862. 826 s.

Werner O. Elemente europäischer Rechtskultur: rechtshistorische Aufsätze aus den Jahren 1961–2003. Wien: Böhlau Verlag, 2003. S. 698.

Дневник законов та распоряжений для герцогства Буковины. Рочник 1864. Ч. ІІ. Черновцы. 1864. С. 3–6; 7–20; 20–36.

Дневник законов та распоряжений для герцогства Буковины. Рочник 1864. Ч. ІІ. Черновцы. 1864. § 38, § 12.

Добржанський С. Розвиток міського самоврядування Чернівців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Краєзнавство. № 2 (50). 2019. С. 29–36.

Добржанський С. Міста Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: управління, демографія, інфраструктура. Краєзнавство. № 3/4. 2017. С. 108–114.

Доброжанский А. В. «Буковинизм» как разновидность регионального самосознания в Австро-Венгрии конца ХІХ – начала ХХ вв. Австро-Венгрия: интеграционные процессы и национальная специфика. Москва: ИСБРАН, 1997. С. 75–83.

Добржанський С. Міста Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: управління, демографія, інфраструктура. Краєзнавство. № 3/4. 2017. С. 108–114.

Mitteilungen des statistischen Landesamtes des Herzogtums Bukowina. Czernowitz, 1913. Heft XVII. S. 56–57.

Віче чернівецьких русинів. Народний голос (Чернівці). 1910. 25 травня.

Нариси з історії Північної Буковини / Відп. ред. Ф. П. Шевченко. Київ : Наукова думка, 1980. С. 120.

Orts-Repertorium des Herzogtums Bukowina. Auf Grundlage der Volks-zählung vom 31 Dezember 1869 bearbeitet. Czernowitz, 1869. S. 3.


Переглядів анотації: 10
Завантажень PDF: 6
Опубліковано
2021-03-30
Як цитувати
Бутирін , Є. О. (2021). Реформа місцевого самоврядування на території Буковини в другій половині ХІХ століття. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 1(93), 14-24. https://doi.org/10.33766/2524-0323.93.14-24
Розділ
Розділ I. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають