Правозастосовне тлумачення провокації кримінального правопорушення в практиці Європейського суду з прав людини

  • В.О. Веретянніков начальник навчально-методичного відділу, здобувач Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (м. Сєвєродонецьк, Україна) https://orcid.org/0000-0001-7513-2292
Ключові слова: провокація, право на справедливий суд, співучасть у злочині, негласні слідчі (розшукові) дії, контроль за вчиненням злочину.

Анотація

У статті проаналізовані вироблені практикою Європейського суду з прав людини основні підходи до визначення юридичного змісту та меж провокації кримінального правопорушення як неприпустимої поведінки з боку представників правоохоронних органів або інших осіб, яких правоохоронці спонукають на провокаційну поведінку. Установлено, що така поведінка утворює порушення права особи на справедливий суд у контексті ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Також запропонованo авторське узагальнення критеріїв та ознак провокації кримінального правопорушення, які повинні враховуватися вітчизняними правоохоронними органами і судами в процесі як реалізації, так і юридичної оцінки різних форм контролю за вчиненням протиправного діяння. 

 

Посилання

Bannikova v. Russia, no. 18757/06, ECHR 2016.

Дудоров О. О. Про перспективи законодавчого унормування провокаційної поведінки та її правових наслідків. Вісник Асоціації кримінального права України. 2020. № 2(14). С. 14–56. URL : http://vakp.nlu.edu.ua/article/view/217578/0. (дата звернення: 02.12.2020).

Бабанли Р., Тарасенко О. Критерії непрямої провокації на вчинення злочину: розвиток практики Європейського суду з прав людини у справі «Akbay and Others v. Germany». Судебно-юридическая газета. URL : https://sud.ua/ru/news/blog/182446-kriteriyi-nepryamoyi-provokatsiyi-na-vchinennya-zlochinu-rozvitok-praktiki-yevropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini-u-spravi-akbay-and-others-v-germany?fbclid=IwAR3thANVnxS2nj5zVbsYHliuzrFmIpqC2Laxvi-eC4OKXKO454xp5H4o4A. (дата звернення: 02.12.2020)

Провокація злочину: критерії ЄСПЛ та практика ККС ВС. URL : https://zib.com.ua/ua/143836-provokaciya_zlochinu_kriterii_espl_ta_praktika_kks_vs.html. (дата звернення: 02.12.2020).

Алданова К. Ю. Провокація злочину: практика Європейського суду з прав людини. URL : https://sud.ua/ru/news/blog/112137-provokatsiya-zlochinupraktika-yevropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini. (дата звернення: 02.12.2020).

Ramanauskas v. Lithuania, no.74420/01, ECHR 2008.

Lüdi v. Switzerland, no. 12433/86, ECHR 1992.

Teixeira De Castro v. Portugal, no. 44/1997/828/1034, ECHR 1998.

Taraneks v. Latvia, no. 3082/06, ECHR 2014.

Гуйван П.Д. До питання про кваліфікацію провокації підкупу: європейський досвід. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : юридичні науки. 2019. Том 30 (69). № 1. С. 87–93.

Ramanauskas v. Lithuania (No. 2), no. 55146/14, ECHR 2018.

Akbay and Others v. Germany, no. 40495/15, ECHR 2020.

Lalas v. Lithuania, no. 13109/04, ECHR 2011.

Hashman and Harrup v. The United Kingdom, no. 25594/94, ECHR 1999.

Богачова Л. Принцип правової визначеності в європейському і національному праві (змістовна характеристика). Теорія і практика правознавства. 2013. № 2. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2013_2_74.pdf. (дата звернення: 02.12.2020)


Переглядів анотації: 65
Завантажень PDF: 63
Опубліковано
2020-12-17
Як цитувати
Веретянніков , В. (2020). Правозастосовне тлумачення провокації кримінального правопорушення в практиці Європейського суду з прав людини. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 4(92), 93-104. https://doi.org/10.33766/2524-0323.92.93-104
Розділ
Розділ II. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА