Еволюція конституційно-правового регулювання прав людини в Україні в контексті розвитку політичних систем

  • І. Є. Словська доктор юридичних наук, доцент, професорка кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне, Україна) https://orcid.org/0000-0001-9587-2300
Ключові слова: права і свободи особи, держава, правовий захист, державний і громадський контроль, політична система, правозастосування.

Анотація

У статті досліджується еволюція конституційно-правового регулювання прав людини в Україні в контексті розвитку політичних систем – від марксистсько-ленінського типу до вільного європейського. Зауважується, що, попри позитивістську позицію тлумачення прав особи, ідеологи сучасної держави розглядають її та право, як й інші суспільні явища, через призму нових ідеалістичних концепцій. На їхню думку, у правовому акті синтезується державна воля, яка відображена в правовій нормі і є обов’язковою для компетентного органу, що застосовує дану норму. Суб’єктивне право особи тлумачиться як міра можливої поведінки, позбавленої класових рис. Зазначається, що Конституція України проголошує найвищими соціальними цінностями людину, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканість та безпеку, тому встановлення та захист прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Отже, згідно з конституційними нормами, держава є не пасивним спостерігачем реалізації прав і свобод громадян, а активним учасником їх захисту. Досліджується існування державного контролю за дотриманням та захистом індивідуальних прав і свобод (діяльність державного апарату у сфері захисту прав) та громадського (контроль за перерозподілом соціального простору між державою та громадянським суспільством, висвітлення проблем між державою та громадянами; контроль за відповідальністю конституційної держави перед громадянським суспільством). Акцент робиться на єдності державного та громадського контролю за виконанням соціальних завдань, ефективністю соціальної політики і, отже, ефективним захистом прав, свобод та законних інтересів особи. Акцентується увага на недоліках практики правозастосування, недостатньому захисті прав особи з боку держави через низку об’єктивних причин. Ці явища висвітлюють щорічні звіти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про дотримання та захист прав і свобод людини й громадянина в Україні. Документи свідчать про недоліки в захисті всіх категорій прав і свобод державними органами. Автор зауважує, що важливим фактором ефективного функціонування правової держави є наповнення відносин держави та влади реальними правовими механізмами. Реальні здобутки можливі в разі долучення до вдосконалення конституційного ладу всіх ланок публічної влади. Кількість реформ слід поєднувати з їх якісним наповненням.

Посилання

Заєць А. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. Київ : Парламентське видавництво, 1999. 248 с.

Шевчук С. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод: практика застосування та принципи тлумачення у контексті сучасного українського праворозуміння. Український портал практики Європейського суду з прав людини. 1999. № 2. URL : http://eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=416. (дата звернення: 01.12.2020)

Бобровнік С. В. Правозастосовні акти: природа, сутність та місце в системі законодавства. Правова держава. 2019. Вип. 30. С. 35-43.

Карнаух Б. Зловживання правом та його правові наслідки. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 9. С. 31-36.

Ведєрніков Ю. А., Папірна А. В. Теорія держави і права : навчальний посібник. Київ : Знання, 2008. 333 с.

Чорна С. Сутність права громадян на соціальний захист. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 151-156.

Алексеев С. С. Общая теория права : учебник. Москва : Изд-во Проспект, 2008. 412 с.

Онищенко Н. М. Контроль за забезпеченням прав людини: дихотомія впливу. Правова держава. 2020. Вип. 31. С. 24-28.

Шемшученко Ю. С., Скрипнюк О. В. Декларація про державний суверенітет України: історичне значення і завдання для сучасності (до 30-річчя прийняття Декларації). Правова держава. 2020. Вип. 31. С. 3-14.

Штогрін І. Які права людини в Україні найбільше потребують захисту? Радіо Свобода. 10.12.2016. URL: https://www.radiosvoboda.org/.(дата звернення: 01.12.2020)

10 фактів про збройну агресію Росії проти України. Міністерство зако-рдонних справ. 09.12.2019. URL : https://mfa.gov.ua/10-faktiv-pro-zbrojnu-agresiyu-rosiyi-proti-ukrayini. (дата звернення: 01.12.2020)

Блущ Ю., Валенте М. У що обходяться гібридні війни: приклад України. Геополітика. 30.07.2020. URL: https://voxukraine.org/uk/u-shho-obhodyatsya-gibridni-vijni-priklad-ukrayini/. (дата звернення: 01.12.2020)

Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2019 рік. URL : https://file:///C:/Users/Super/Desktop/zvit%20za%202019.pdf. (дата звернення: 01.12. 2020)

Гошовська В., Пашко Л. Реформування Української держави як виклик сьогоденн. Вісник Національної академії державного управління. 2011. Вип. 1. С. 14–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2011_1_4. (дата звернення: 01.12.2020)

Пархоменко Н. М. Теоретичні та практичні аспекти правового регулювання в сучасній Україні. Правова держава. 2019. Вип. 30. С. 29-35.


Переглядів анотації: 51
Завантажень PDF: 23
Опубліковано
2020-12-17
Як цитувати
Словська, І. Є. (2020). Еволюція конституційно-правового регулювання прав людини в Україні в контексті розвитку політичних систем. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 4(92), 54-62. https://doi.org/10.33766/2524-0323.92.54-62
Розділ
Розділ I. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА