Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування: проблеми та шляхи їх вирішення

  • Р.Л. Степанюк доктор юридичних наук, професор, провідний фахівець із наукової роботи відділу забезпечення діяльності центруХарківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Харків, Україна) https://orcid.org/0000-0002-8201-4013
  • В.В. Іонова завідувач відділу біологічних досліджень та обліку Харківського науково-дослідног експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Харків, Україна) https://orcid.org/0000-0001-7253-0690
Ключові слова: призначення судової експертизи, досудове розслідування, криміналістичне дослідження ДНК, судова молекулярно-генетична експертиза, генетична ідентифікація, дослідження слідів злочину, сліди біологічного походження, слідчі помилки.

Анотація

Стаття присвячена аналізу типових проблем, які мають місце в практиці призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування. Автори виділили найбільш поширені помилки і недоліки, які зустрічаються в роботі спеціалістів-криміналістів і слідчих із предметами-носіями слідів біологічного походження й безпосередньо при призначенні експертизи ДНК. Сформульовано рекомендації щодо запобігання таких помилок. Відзначено неприпустимість переоцінки доказового значення висновків молекулярно-генетичної експертизи в кримінальному провадженні. З метою поліпшення якісного рівня практичної діяльності, пов'язаної з призначенням судової молекулярно-генетичної експертизи, рекомендовано вжити заходів щодо системної організації навчання працівників органів правопорядку навичкам поводження зі слідами біологічного походження, знань методичних основ молекулярно-генетичного дослідження, а також щодо поліпшення взаємодії слідчих органів та експертних установ.

 

Посилання

Исследование ДНК из объектов биологического происхождения методом полимераз-ной цепной реакции: метод. рек. / Н. М. Дяченко, С. А. Ольховец, В. И. Лагус. Киев: ГНИЭКЦ МВД Украины, 2003. 27 с.

Використання аналізу ДНК у судово-медичних експертизах / [Кожухова Н. Е., Кривда Г. Ф., Кривда Р. Г., Сиволап Ю. М., Суліма Ю. Ю., Чеботар С. В.]. Одеса, 2001. 92 с.

Stepaniuk R., Shcherbakovskiy M., Kikinchuk V., Lapta S., Guseva V. Problems of using forensic molecular-genetic examination in criminal procedure of Ukraine. Georgian medical news. 2019/5. № 290. P. 157–163.

Shcherbakovskyi M., Stepaniuk R., Kikinchuk V., Petrova I., & Hanzha T.. Assessment of the conclusions of molecular genetic examination in the investigation of crimes. Amazonia Investiga. 9 (25). 2020. P. 479-486. URL:https://amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/1097.

Лозовая С. Н., Матарыкина Е. В. Использование возможностей криминалистического учета генетических признаков человека во время досудебного расследования. Судебная экспертиза Беларуси. 2(9)/2019. С. 38-43.

Перлін С. І. Деякі проблеми виявлення слідів біологічного походження під час слідчих (розшукових) дій. Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття: тези доп. учасників наук.-практ. конф. (Харків, 21 черв. 2019 р.). Харків: НДІ ППСН, 2019. С. 176-178.

Повх А. С., Романчук С. М. Контамінація під час молекулярно-генетичного дослідження. Причини її виникнення та наслідки. Криміналістичний вісник. 2018. № 2(30). С. 106-115.

Лозова С. М., Лозовий А. О. Проблемні питання підготовки і проведення молекулярно-генетичних експертиз. Актуальні проблеми правоохоронної діяльності: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (23 грудня 2017 року). Сєвєродонецьк: РВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2017. С. 199-201.

Канава О. Ю. Проблемні питання проведення молекулярно-генетичних досліджень при ідентифікації безвісти зниклих осіб. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 5. С. 298-300. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-5/71.

Fonnel A. E., Johannessen H., Egel T., Gill P. Contamination during criminal investigation: Detecting police contamination and secondary DNA transfer from evidence bags. Forensic Science International: Genetics. Vol. 23. 2016. P. 121–129. URL:https://doi.org/10.1016/j.fsigen.2016.04.003

Fonnel A. E., Egeland T, Gill P. Secondary and subsequent DNA transfer during criminal investigation. Forensic Science International: Genetics. Vol. 17. 2015. P. 155–162. URL:https://doi.org/10.1016/j.fsigen.2015.05.009.

Brown T., Geddes L., Gill P., Jesper-Mir E., Kayser M., Phillips C., Schneider P, Syndercombe-Court D., Thomas J., Wienroth M., Williams R. Making sense of forensic genetics. What can DNA tell you about a crime? London: Sense About Science, 2017. 40 p.

Генетичний фінгерпринтінг: вилучення та дослідження слідів біологічного походження. Практичний порадник/Харківський НДЕКЦ МВС; С. І. Перлін, С. О. Шевцов, В. В. Іонова. Харків, 2019. 64 с.

Степанюк Р. Л., Шевцов С. О. Проблеми техніко-криміналістичної підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції України. Вчені записки ТНУ імені В .І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2020. № 2. Т. 31 (70). Ч. 3. С. 127-132.

Burrill J., Daniel B., Frascione,N. A review of trace "Touch DNA" deposits: Variability factors and an exploration of cellular composition. Forensic Science international. Genetics. V. 39. 2018. P. 8-18.

van Oorschot R. A. H., Ballantyne K. N., Mitchell R. J. Forensic trace DNA: A review. Investigative Genetics. December 2010. 1(14). URL:https://doi.org/10.1186/2041-2223-1-14.

Янчук А. О., Кривда Р. Г., Катеринчук И. П., Кузниченко С. А., Заец А. М. Инновационные подходы к обнаружению и изъятию следов биологического происхождения на вещественных доказательствах. Світ медицини та біології. 2019. № 3. С. 173-180.

Перепечина И. О. Проблема контаминации ДНК в свете криминалистической и судебно-экспертной профилактики. Вестник экономической безопасности. 2020. № 2. С. 196-200.URL:https://cyberleninka.ru/article/n/problema-kontaminatsii-dnk-v-svete-kriminalisticheskoy-i-sudebno-ekspertnoy-profilaktiki/viewer.

Особливості збирання у досудовому провадженні біологічних слідів людини: метод. рек./[Фурман Я. В., Юсупов В. В., Котляренко Л. Т., Дмитрук Р. С.]. К.: Нац. акад. внутр. справ, 2016. 44 с.

Буш М. П. Особенности изъятия следов биологического происхождения для проведения генетической экспертизы. Криминалистика вчера, сегодня, завтра. 2017. Вып. 3. С. 18-22.

Криміналістичне дослідження ДНК: технології та можливості. Навчальний посібник/Р. Л. Степанюк, С. І. Перлін, В. В. Кікінчук та ін. Харків: ФОП Панов А. М., 2019. 144 с.

Степанюк Р. Л. Особливості призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розслідування вбивств. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 3. С. 174-180.

Gill P. DNA evidence and miscarriages of justice. Forensic Science International. 294 (2019). e1–e3. URL:https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2018.12.003.

Lazer D., Meyer M. DNA and the Criminal Justice System: Consensus and Debate’ In: Lazer D, editor.DNA and the Criminal Justice System: The Technology of Justice.MIT Press; Cambridge Mass: 2004. P. 357–390.

Machado H., Granja R. DNA Technologies in Criminal Investigation and Courts. In: Forensic Genetics in the Governance of Crime. Palgrave Pivot, Singapore. 2020. URL:https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-981-15-2429-5_4.


Переглядів анотації: 441
Завантажень PDF: 455
Як цитувати
Степанюк, Р., & Іонова, В. (1). Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування: проблеми та шляхи їх вирішення. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 3(91), 307-319. https://doi.org/10.33766/2524-0323.91.307-319
Розділ
Розділ V. ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ ТА ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ